6:00 Підйом. Темно. Зізвонюємось, чекаємо. Поки чекаю, підкачую шини у велосипеді. 7:00. Виїжджаю. Зустрічаємось з Сашою Дем'янівим і вперед на пошуки повітряних куль. А їх нема. Чекали довго. Вже зібрались до дому, проїхали чималу відстань у зворотньому напрямку. Аж раптом - летять! Ми що є сили тиснемо на педалі, доганяємо найкрутіші ракурси...
Був класний насичений подіями та емоціями ранок!

сНафотографувалися ми досхочу. Поїхали до дому і от вони, летять ))
Розвернулися ми і бігом на замковий міст, а звідти на новий замок. По дорозі чую, що наді мною  пролітає куля. Кидаю велосипед прямо на тротуарі, на нього ж падає мій рюкзак з якого я вже встиг витягнути фотоапарат і я як мала дитина, що тішиться мильними бульбашками, захоплюючись видовищем, роблю серію кадрів. Один з них вийшов досить непоганий.

і
Кулі почали облітати нас зі всіх сторін, вже й не знав, куди обертатись с фотоапаратом. Ми вирішили швиденько добратись до Нового замку, де буде непогана панорама з фортецею у контровому світлі.

Ранок вдався веселим, цікавим та емоційно насиченим. Хоча встигнути за всіма кулями виявилося складним завданням навіть на велосипеді. Коли вже відлітали останні кулі, ми вирішили зробити кілька класичних фото, як у всіх :)Але все одно захотілося додати до таких фото трошки гумору, тому зняв трохи по-іншому, а вже вдома розвинув думку ))
А катати з таким перепадом висот було дійсно важко ))


Ось так ми провели останню кульку з першого польоту на фестивалі

Яндекс.Метрика