На днях ми випустили чергову групу нашої фотошколи. Ще один колектив отримав знання у фототехніці, став краще розбиратися у композиції і почав більш прискіпливо дивитися на світ, помічати у ньому нові барви та дрібнички, які тішать око і гріють душу.
От, по закінченні цього курсу, мені захотілося написати цю статтю. Здебільшого для того, щоб ще раз пережити всі ті емоції, які переповнювали нас під час занять.
Отож, почнемо! 
(запасіться терпінням, стаття дуже велика :)
Почалося все, як завжди, з того, що на перше заняття зібралися люди. Абсолютно різні. І за віком, і за професіями, і за способом життя. Посідали тихенько на сільцях і кріслах, і стояла навколо абсолютна тиша. Ну прямо як в школі. Хоча ні, в школі такого не бувало з роду, принаймні, у нас в класі )))
Ми з Ігорем по трохи почали знайомство, про щось розповідати, спілкуватися, налагоджувати контакт... Одразу переходити до курсу ми не поспішали - спершу було просто необхідно трохи "розморозити" народ ))
Ну а вже як всі трохи вбулися, ми почали розповідати теорію - з чого складається фотоапарат і які фізичні процеси відбуваються там всередині - трохи припідняли завісу над таємницею чорної магії, що відбувається після натиску кнопки спуску )))
Далі, щоб не засиджуватись у студії, ми одразу переходимо до практики і виходимо на вулицю. Теплий осінній вечір, сонечко сідає і нагороджує нас своїми останніми на сьогодні жовто-гарячими промінцями - золотий час для фотографа та художника
Йдемо далі. На вулиці учні вже починають почуватися більш-менш впевнено. Нарощуємо оберти та поступово ускладнюємо задачу. Переходимо до студійної зйомки. Паралельно задіюємо ще й психологічний аспект зйомки. Тепер учні мають не лише гарно сфотографувати, розібравшись зі своєю технікою, та проконтролювати студійне світло, щоб воно освітлювало модель гармонійно, а крім цього ще й мають встановити з моделлю психологічний зв'язок. Знайти з моделлю спільну мову та показати її справжню, розслаблену, не закуту перед камерою.
Для цього кожен учень окрім того, що сам фотографує, обов'язково ще якийсь час проводить в якості моделі, щоб зрозуміти, що відчуває модель під час зйомки і як краще себе з нею поводити.
Це спочатку дається складно. Всі фотографують мовчки. А коли виходять позувати, то просто "кам'яніють" перед десятком фотоапаратів )))
Мали знов знімати в студії. Так, принаймні, було написано в програмці. Але в цей вечір погода була просто дивовижна і пропустити такий вечір було б помилкою. Тому ми знов вийшли на вулицю і не прогадали. Тепло, сонячно, ще й одна з наших учениць, Віка, привела свого малюка. Ну диво просто, яка модель. )))
Це вийшло одне з найнасиченіших фотозйомкою занять. 
Назнімавшись досхочу у "вільному плаванні", ми розглянули трохи теорії. Розібрали, що потрібно для того, щоб фото було максимально якісне, глибоке, контрастне, "художнє". А тоді продовжили зйому, вже використовуючи нові знання та вказівки до дії )))
Ну і ще кілька фото з самого процесу заняття, різні веселі кадри і просто, про загальний настрій на занятті.
Отаке було заняття. А ще пригадав випадок. Зустрів Богдана Горбатюка, випускника нашої весняної фотошколи. Чудовий дизайнер і доброї душі людина )) Він як раз працює над проектом для Скайпіци. Поспілкувався з ним, слово за слово і вже на наступний день у фотошколі ми мали зйомку натюрморту і вивчали особливості предметної зйомки.
Не знаю навіть, чи варто казати, що для мене це було одне з найскладніших занять. Шоста вечора, переді мною голодна група. Я теж уже кілька годин, як не проти пообідати. Перед нами всіма лежить щойно привезена піца. Ще гаряча, запашна... Пахне на всю студію. У секунди тиші, коли я замовкаю, чути, як десь у глибині залу хтось ковтнув слину... 
І в такій ситуації ми дивимось на піцу, а я ще кручу світло і розповідаю, як його краще повернути, щоб подати об'єкт у більш вигідному світлі. Говорю про технічні прийоми і згадую якісь приклади зі свого досвіду. Фотографую. Бачу, оливка... так дивиться на мене, підморгує, каже, з'їж мене, заїж ковбаскою... А я дивлюся на неї і кажу: "Ось бачите цю тінь? Вона надто груба, потрібно її пом'якшити, візьмемо для цього додаткове світло..." Ай, згадав це, аж сльоза навернулася на око...
Хоч цей пост вже є претендентом на найдовший пост у моєму блозі, та не згадати окремо наші нічні заняття буде неправильним. Тому читайте та дивіться далі :)
Далі ми пішли до лебедів і знімали там
Мав вийти нічний пейзаж, але я зустрів своїх знайомих, Вітю та Марічку, і попросив їх попозувати нам трошки. Тоді до справи взявся Ігор. Він виступив у ролі режисера. У нього одразу з'явилася ідея де і як сфотографувати пару. Я до останнього не розумів, що в результаті він хоче отримати і просто вибирав точку зйомки і займався налаштуванням техніки. Ігор розташував наших моделей на сходах і пояснив, який приблизно він бачить кадр і почав розмовляти з парою, налаштовуючи їх настрій та позу, потрібні для кадру. Позаду них ми поставили Олега зі спалахом і він блимав парі в спину, створюючи за ними цікаве синювате освітлення.
Результатом цієї зйомки вийшов ось такий диптих.
А ще ми знімали просто під вуличним ліхтарем, у хащах дикого винограду. І, на мою думку, вийшло в нас досить непогано.
Ну і як же не згадати про нашу нічну-холодну-морозну-замерзлючу зйомку? )))
Скажу коротко. Було холодно. Але це не завадило зробити цікавих кадрів ;)
Ось я й підійшов до фінальної частини. Останнє заняття та вручення дипломів. Напередодні останнього заняття Ігор спеціально пройшовся по місцях, де б хотів ще пофотографувати з групою і відмітив для себе, куди можна повести фотошколу. Але в день заняття погода була дуже похмурою і це змінило всі плани. Хоча на наш звичайний настій це ніяк не вплинуло.
Спершу говорили про плановість у фотографії. Ігор продемонстрував, як важливо змінювати плани при зйомці і доповнювати фотоісторію різними детальками, щоб глядач краще розумів, про що йде мова.
Далі трохи познімали портретики один одному )))
А потім, як часто буває, попри нас йшла дівчина, якій Ігор знімав весілля. Ну і ми не проґавили нагоди познімати маму з малюком :)
Відпустивши маму з дитиною, група взялася за своє ...
Ну і на завершення курсу ми вирішили ще разок зробити загальне фото
На цьому ми всі позмерзали до синіх носів і побігли в студію грітися та отримувати дипломи за пророблену роботу протягом двох місяців.
Ось так і пройшли два місяці, ніби один тиждень. 
На цю статтю у мене пішов весь робочий день. Багато це чи мало - не так вже й важливо. Приємно те, що весь цей час я сидів і посміхався до монітора, переглядаючи фото і знов переживаючи всі ті моменти, що ми пережили на заняттях фотошколи.

Якщо вам сподобалися наші заняття, ставте "лайк" під цією cтаттею та діліться нею у соц. мережах. Чекаю на ваші відгуки ;)

Яндекс.Метрика