З чого все почалося. Ми часто катаємось вранці на велосипедах. І на одному з занять фотошколи наші студенти виявили бажання прокататися разом із нами. Сказано - зроблено. Я розробив маршрут, щоб був цікавим досвідченим велосипедистам і не надто складний для новачків, ну, і, звісно, щоб траплялися місця для фотозйомки. ...
Люда приєдналася до нас одразу після спортзалу. Їй прогулянка давалася, мабуть, найважче :)
Я зробив оголошення на форумі місцевої велоспільноти і спільними зусиллями ми назбирали гарну компанію.
Перебралися через підвісний місток-кладку. Хтось переїхав, хтось пішки йшов. Було дещо лячно - в самий цікавий момент вона починає розгойдуватись і мимоволі починаєш прикидати, до якого берега буде ближче гребсти в разі чого :)
Але менше з тим. З кладкою справились, далі нас чекав підйом на скелю каньйону. На жаль, я не маю малого шустрого цифрокомпакта, щоб тримати його постійно під рукою. Тому щоб зробити кадр, я мушу виїхати далеко наперед, покласти велосипед, зняти рюкзак, дістати камеру, познімати, а потім скласти все у зворотньому порядку. Тому і фото йдуть уривками, лише з кількох локацій. Отже,  йдемо далі.
Арсеній першокласний екскурсовод. Займається воркаутом та кросфітом. Тепер підкорює велосипед. Дається не легко, судячи з виразу обличчя :)
Підіймалися у досить крутий підйом. Більшість котили велосипеди поруч, бо їхати там дійсно було складно. Приїхали на місце - ну і першим ділом групове фото для галочки, що були тут :) Як раз в цей момент нас наздогнав Саша Демьянів. Він виїхав пізніше, але вперто переслідував нас і як раз встиг на групове фото.
Затішений який )) Добряче вкручував під горба, поки наздогнав всіх :)
Подуркувавши трохи, зайнялися ділом. Я розповідав про нюанси, тонкощі роботи в даних умовах. Хтось фотографував портрети, хтось фотографував природу, хтось знімав репортаж. Побачив, як Люда фотографувала Таню, просила її підскочити, щоб зафіксувати в повітрі, як ми це робоили на заняттях у фотошколі.
Ну я просто не міг пройти повз і не вмішатися в процес :) Трохи скорегував точку зйомки, підказав Тані, як пригати, щоб кадр ефектний вийшов. На словах, звичайно, так не донесеш, тому довелося показати на власному прикладі )))) Ну а всі скористалися моментом, зробили мені за хвилину зо два деятки нових аватарок )))
Пояснюю Тетяні секретну техніку стрибка, щоб на фото було чьотко )))
Дякую Івану Білецькому за фото. Вчасно зловив ;) (сам був в шоці, що я так можу ;)
Ну, мої настанови не пройшли марно і ми отримали гарний кадр з Таніним стрибком :)
Таня - чемпіон! )))
Звісно, якби ми просто так на цьому закінчили, то ми були б не ми. Саша одразу запропонував стрибати з велосипедами, що ми одразу і зробили, не заставляючи оточуючих чекати на видовище ))) 
Ну і ще кілька фото з місця нашого відпочинку. Хтось фотографує, хтось гуляє, а хтось велосипеда ремонтує - попереду ще неблизька дорога.
Ніщо так не додає смаку чаєві, як холодна вітряна погода
Так, холодно, так, вітер, так, втомилася. Але фотографувати потрібно. Вперед! ))
Велік не їде. Ще й руль з сідлом хтось на низ переклав ))
Гарна камера в Міши. Я тут використав деякі його фото.
Саня грається в серйозного механіка :)))
Ще кілька фото від товаришів по покатушках. Не пам'ятаю, хто саме їх мені скинув. Якщо нагадаєте в коментарях, то підпишу ;)
Переїхали ми ще до пам'ятника Семи культурам, і зробили ще одне фото. Ну як одне. Зробив я кілька панорамок. Вистроїв всіх в рядок і народ терпляче чекав, поки я наклацаю собі тих панорамок вдосталь. Саня ще запропонував зробити вертикальну панорамку, з ногами в кадрі. Вийшло цікаво та незвично. А поки я робив панорамки, мене теж хтось встиг клацнути, за що окрема подяка автору фото :)
Клацайте на фотки, щоб відкрити на весь екран ;)
Зробили ми панорамних знімків і з відчуттям виконаного обов'язку почали збиратися у зворотньому напрямку. 
І тут виручив Юра Ленніков. Я полінувався зупинятись тут, діставати апарат та знімати. Але на щастя є його фото, тож я із задоволенням доповню ними свою розповідь.
Ну не могли ми на цьому закінчити наш велодень. Душа бажала продовження бенкету. І ми на скору руку накидали собі ще один маршрут на 30-35 км. Поїхали на точку старту, провели тих, кому на сьогодні вистачило пригод і рванули на покатуху для тих, хто вже встиг вкататись в цьому сезоні. 
Дорогою вже під самим Кам'янцем потрапили під легенький дощик. Але було лише приємно, що він почався лише зараз, а не з самого ранку. На цьому і завершилася наша велофотопрогулянка.
Я вдома. Можна перепочити.
Ну а хто подужав і докрутив до цього моменту, то тримайтесь. Ще кілька рядків і закінчую. :)
Я за цей день накатав 40 км відстані, два ящика позитиву від чудового товариства, познайомився з цікавими та веселими людьми. Дякую всім, хто приєднався до прогулянки. Було справді здорово!

А які враження у вас від прогулянки, від перегляду фото? Напишіть, будь ласка, в коментарях. Для мене дуже важлива ваша думка.

Яндекс.Метрика