Якось перед сном подумав, що вже давно не зустрічав схід Сонця. Вранці ми часто катаємось, але сам момент появи Сонця вже давненько не бачив. Тому вирішив, що наступного ранку поїду раніше, щоб встигнути застати цей момент. 
З вечора ще я запланував, що схід фотографуватиму з-за фортеці - так мені чомусь захотілося. Я зайшов на кам'янецький велофорум, написав там про поїздку та намалював приблизний маршрут. Хлопці з формуму написали дуже зручну карту, на якій можна планувати маршрут та публікувати його в оголошеннях. Продублював оголошення в соц. мережі та пішов спати.
Перед самим виїздом до мене зателефонував Саша Тарнавський, сказав, що приєднається до мене з Андрієм Галінським. Це була хороша новина - в компанії веселіше. За вікном почало світати і я з гарним настроєм викотив велосипед і поїхав на місце зустрічі. 
Зустрівшись і приїхавши на місце зйомки, ми побачили, що Сонце ще за горизонтом і скоро має з'явитись. Я розклав фототехніку і зробив кілька кадрів.
Але ми були б не ми, якби просто затаїли подих і почали чекати, коли з'явиться Сонце. Різні ідеї нав'язливо генерувалися нашими головами. Морозне свіже повітря лише підштовхувало нас до дій. Я зробив кілька кадрів з усмішками хлопців і відійшов до своїх об'єктивів, бо мав знімати схід. 
Але спостерігати за креативом цих невгамовних було значно веселіше, тому більшу частину часу фотоапарат був направлений в їхню сторону.
Сонце визирнуло з-за горизонту і буквально за якусь хвилину показалося повністю.
Ну звичайно, 21-ше століття. Як не виїхати прокататись і не зробити фотосесію для велосипеда? Це як поїсти не викласти в інстаграм ))))
І з лівого боку ...
... і з правого ...
О, а ще можна сонечко в колесо помістити! Буде геніально! )))
Хлопці теж часу не втрачають... за мить з'явиться нова аватарка ))
Андрій тримає лісапета і пафосно дивиться в далечінь.
А потім я згадав, що на велофотошколі (натискайте, а пізніше прочитаєте) ми ще піднімали веліки над головами і стрибали з ними. Показав Сані як це зробити і той мусив разів зо п'ять підкидати свого двоколісного друга над головою, поки ми з Андрієм зробити досить цікавих кадрів.
Ну це ж геніально! Грація, момент! Люблю цей кадр .... :)
Далі йшло по наростаючій. Саша, надихнувшись першими променями сонця морозним повітрям, вирішив спробувати себе в ролі майстра єдиноборств. 
Композиція кадру "на трійочку", але момент мені подобається. :)
Зробивши цих кілька кадрів, зі сміхом нагадав байку про каратіста, стару, як самі Карпати. )))

Приїхав у глухе карпатське село внук із міста.Вранці став,вдягнув біле кімоно,ходить босими ногами по росі,розминається....
Сусіди побачивши це підійшли,тай запитують,що це він таке робить?
На що він відповідає,що він каратист,має чорного пояса.
А його запитують,а що то є таке - каратист?
-Він відповідає,що він може побити любого.
-І коваля Василя?
-Так,якщо буде потреба.
Питання стало ребром, побігли сусіди до коваля і розповіли йому про це.
Двометровий коваль розлютився,і сказав:"а ну покажіть но мені того каратиста".
Прийшли,а каратист як йому "зацідить" босою пяткою в голову, той і упав.
Упав коваль,лежить,не рухається.
Підбігли люди до коваля,кричать "що з тобою"!
Коваль відкриває одне око і питає: "босий ше ту?"
Відповідають: "ту"
Коваль:"ну як босий піде,то вам всім п..єц"
Нафотографувавшись досхочу, ми вирішили ще поїхати в Цибулівський ліс. Я туди часто їжджу. Дуже приємно виїхати за місто і подихати лісовим повітрям. Але тільки ми відїхали, я побачив, як жінка підмітала дорогу. Пил як туман світився в контровому світлі сонця. Захотілося зробити кілька кадрів з нею поближче. Я підійшов до неї та почав розмову про щось, щоб привернути увагу до себе.
Хтось вже працює, хтось радіє першим променям сонця, а хтось ще додивляється сон та сердиться на будильник :)
Пауза на фотосет закінчена і ми рухаємось у Цибулівку.
Ліс зустрів нас співом пташок та цілими галявинами лісових квітів. На фото нижче - ціле поле мурашників. За ними каньйон з річкою. А на галявині з іншого боку ми на днях святкували третю річницю Кам'янець-Подільського велофоруму.
Ось так розпочався ще один наш день. Цікаво, приємно та з користю для здоров'я та душевної рівноваги.
А як починається день у вас? Ви знаходите час та сили на себе вранці чи одразу йдете на роботу чи навчання? Пишіть у коментарях нижче.

Яндекс.Метрика