Від весільної фотозйомки я вже почав відходити давно. Все більше переключився на рекламну зйомку. Але це знайшли мене молодята з Києва, що вирішили у нас в Кам'янці розписатися у фортеці. Ми трохи поспілкувалися і домовились, що я пофотографую їхнє свято. Прямуючи до дому після зустрічі мав якесь на диво легке відчуття. Ніби це я піду святкувати, а не працювати ))) Олексій виявився приємною людиною, розповідав про свої велопригоди у Європі та багато іншого. Інну я в цей день не побачив, вона була заклопотана підготовкою.

А зйомка з самого початку пішла як по маслу. З гостей на весіллі були лише батьки молодят. Абсолютно все, що відбувалося в цей день робилося в першу чергу для себе. Батьки раділи за дітей, діти раділи цій події, а я тішився, бо не потрібно було напружувати зусилля і шукати справжні щирі емоції. Кожен кадр і так був ними просочений. Я вже й забув, що від зйомки весілля можна отримувати задоволення. В цей день зробив таке собі відкриття для себе :)

Сфотографувавши весільну церемонію, ми пішли прогулятися околицями фортеці, бо для Олексія з Інною ці місця були в новинку.

Коротка прогулянка швидко добігла завершення, ми розпрощалися і вони залишились святкувати, а я поїхав у фотостудію редагувати відзняті фото. Та на вечір я гуляв містом зі своєю малечею, тож ми зустрілися з молодятами ще раз - вони як раз святкували весілля у кав'ярні в Старому місті. І на фоні сідаючого сонця я зробив їм ще одну коротесеньку фотосесію. Вийшло кілька чудових фотокарток, що своїм настроєм гарно доповнили сьогоднішній день.

Ось так відбулась одна весільна церемонія у Кам'янці-Подільському. 

Мені залишається лише подякувати цим молодятам за ті кілька годин позитиву, що я пережив разом із ними. Було весело та цікаво, хоч я на таке не сподівався. :) 


Яндекс.Метрика